Ще за кілька годин до початку ми не були впевнені, що воркшоп узагалі відбудеться.
Одещина вже майже десять днів поспіль живе під постійними ракетними та дроновими атаками. Напередодні негода затопила вулиці міста, паралізувала рух транспорту й суттєво ускладнила пересування. Здавалося, обставини складаються не на користь зустрічі.
Але учасники все одно приїхали.
Хтось добирався довше, ніж планував, хтось змінював маршрут дорогою, а під час самого заходу кілька разів доводилося переривати дискусії через повітряні тривоги та спускатися в укриття. Попри це воркшоп відбувся. І, мабуть, саме ця атмосфера надала розмові ще більшої щирості.
Другий захід циклу «Гендерні студії» був присвячений темі «Сексуальне насильство як зброя війни: гендерний вимір». Його організувала ГО «Прожектор» у межах проєкту «Розширення доступу до правосуддя для українських постраждалих із фокусом на сексуальне та гендерно зумовлене насильство», який реалізується у співпраці з LAW за підтримки Swiss Solidarity.
Коли гендер — це не лише про рівність
Першу експертну сесію провела адвокатка та експертка з гендерно-чутливого правосуддя Жанна Мішкевич.
Розмова почалася із базового питання: що ми насправді вкладаємо в поняття «гендер»? Виявилося, що навіть серед фахівців різних сфер відповідь далеко не завжди очевидна.
Учасники говорили про гендер як про соціальне явище, про його правовий вимір, про механізми захисту від дискримінації та про те, як змінюється українське суспільство під час війни.
Окрему увагу приділили домашньому насильству. За словами учасників, проблема дедалі частіше проявляється і в родинах військовослужбовців та ветеранів, які повертаються з фронту із власними психологічними травмами. Водночас не всі постраждалі знають, що можуть отримати тимчасовий прихисток, психологічну, соціальну та юридичну допомогу у спеціалізованих муніципальних притулках.
Одним із несподіваних моментів дискусії стали приклади з практики поліції. Зокрема, йшлося про випадки, коли чоловіки повідомляли про сексуальні домагання з боку жінок на робочому місці. Ці історії ще раз продемонстрували: гендерно зумовлене насильство не завжди відповідає стереотипним уявленням про потерпілих і кривдників.
Не менш промовистою стала ще одна цифра — 26 тисяч звернень щодо домашнього та гендерно зумовленого насильства за останній рік лише в Одесі. Вона стала приводом для окремої розмови про те, наскільки масштабною залишається проблема навіть далеко від лінії фронту.
Дискусія торкнулася й взаємодії громадського сектору з правоохоронними органами. Представники поліції говорили про нестачу спільних проєктів із громадськими організаціями, які були б спрямовані не лише на контроль чи критику, а й на партнерство, підтримку та спільне вирішення проблем. Однією з ідей, що пролунала під час воркшопу, стало проведення регулярних діалогових зустрічей між громадськими організаціями та керівництвом територіальних підрозділів поліції.
Чому СНПК — це значно більше, ніж зґвалтування
Другу частину заходу провела практична психологиня Тетяна Грищенко.
Після перегляду документального сюжету розмова перейшла до теми, яка навіть сьогодні залишається малозрозумілою для багатьох людей, — сексуального насильства, пов’язаного зі збройним конфліктом.
Одним із головних висновків стало усвідомлення того, що СНПК не обмежується зґвалтуванням.
Міжнародне гуманітарне та міжнародне кримінальне право охоплюють значно ширший перелік діянь. До них належать примусове оголення, сексуалізовані приниження, примус до спостереження за сексуальним насильством щодо інших людей, сексуальне рабство, каліцтво статевих органів та інші форми сексуалізованого насильства, які використовуються як інструмент контролю, залякування, покарання або катування.
Для багатьох учасників саме ця частина стала одним із найважливіших відкриттів дня.
Історичний екскурс лише підтвердив масштаб проблеми.
Масове сексуальне насильство використовувалося під час Нанкінської різанини, у роки Другої світової війни, під час воєн у колишній Югославії, Ліберії, Ефіопії та багатьох інших конфліктах.
Україна, на жаль, також стикається з цими злочинами.
Сексуальне насильство у війні не є випадковістю чи наслідком втрати дисципліни окремими військовими. У багатьох конфліктах воно використовується свідомо — як спосіб принизити людину, зламати її психологічно, залякати громаду або деморалізувати ціле суспільство.
Окремий блок був присвячений тому, як поводитися, якщо людина наважилася розповісти про пережите.
Учасники дійшли простого, але важливого висновку: найцінніше, що можна зробити на першому етапі, — створити безпечний простір.
Побачити, що людині важко. Вислухати без осуду, не вимагати подробиць і не ставити запитань, до яких вона ще не готова. Допомогти знайти спеціалізовану службу підтримки, залишаючи право приймати рішення за самою людиною.
Саме на цьому будується травма-інформований підхід — підхід, який дедалі активніше впроваджується у роботі психологів, юристів, соціальних працівників, медиків та документаторів воєнних злочинів. Його основою є безпека, повага до людської гідності, конфіденційність, право людини контролювати власні рішення, недопущення повторної травматизації та забезпечення доступу до комплексної допомоги.
Під час воркшопу також нагадали про принципову норму міжнародного гуманітарного права: якщо сексуальні дії вчиняються щодо людини, яка перебуває під контролем окупаційної влади, у місці несвободи, у полоні чи під час так званих «фільтраційних процедур», така «згода» не може вважатися добровільною. У подібних ситуаціях будь-які сексуальні дії розглядаються як потенційний міжнародний злочин і потребують належного документування.
Розмову потрібно продовжувати
Другий воркшоп циклу «Гендерні студії» ще раз показав, наскільки великим є запит на професійний діалог про сексуальне та гендерно зумовлене насильство, міжнародне гуманітарне право, психологічну підтримку та доступ постраждалих до правосуддя.
Саме тому цикл триватиме й надалі.
Якщо ви або ваші близькі пережили сексуальне чи гендерно зумовлене насильство, зверніться до спеціалізованих служб підтримки у вашому місті або напишіть команді ГО «Прожектор». Ми допоможемо знайти безпечний, конфіденційний та професійний маршрут до необхідної допомоги.
Слідкуйте за анонсами наступних заходів циклу «Гендерні студії» на нашому сайті та в соціальних мережах.
