Документування міжнародних злочинів давно перестало бути лише збором свідчень. Воно поєднує правовий аналіз, роботу з цифровими доказами, потерпілоорієнтований підхід і взаємодію фахівців різних напрямів. Саме від якості цієї роботи залежить, чи стануть зібрані матеріали доказами, здатними витримати правову оцінку в національних та міжнародних судах.
Особливої уваги потребують випадки СНПК, злочини, вчинені з мотивів упередження, а також порушення прав людини щодо представників ЛГБТІК+ спільноти.
Саме цим темам був присвячений спеціалізований peer-to-peer воркшоп із документування міжнародних злочинів, який 29 червня 2026 року відбувся у Харкові.
Місце проведення було обране невипадково. Харківщина залишається одним із регіонів, де документування міжнародних злочинів триває щодня, а потреба у професійному розвитку документаторів, прокурорів, слідчих, адвокатів і правозахисників є особливо високою.
Замість традиційних лекцій учасники працювали з практичними кейсами, аналізували докази, дискутували щодо складних процесуальних рішень та спільно виробляли правові підходи. Такий формат максимально наближений до реальної роботи, коли рішення необхідно ухвалювати в умовах обмеженої інформації та складної доказової бази.
Ефективність навчання оцінювали за допомогою вхідного та підсумкового опитувань. Їх результати показали, що учасники вже мали міцну базову підготовку: добре орієнтувалися у принципах потерпілоорієнтованого підходу, ролі СОГІ-факторів під час правової кваліфікації, особливостях документування СНПК та значенні професійної комунікації з потерпілими.
Водночас опитування підтвердило, що найбільші виклики виникають під час практичного застосування права. Насамперед це стосується побудови доказових моделей міжнародних злочинів, аналізу взаємозв’язку між різними доказами, використання цифрових джерел та інтеграції норм міжнародного гуманітарного, міжнародного кримінального і національного права.
Окремий блок був присвячений використанню методології OSINT. Більшість учасників уже застосовує принцип незалежної цифрової верифікації інформації, однак побудова повноцінних доказових ланцюгів із відкритих джерел залишається напрямом, який потребує подальшого розвитку.
Важливе місце посів і trauma-informed approach. Практичні вправи ще раз підтвердили один із ключових принципів документування — «не нашкодь». Після навчання серед учасників сформувався практично повний консенсус щодо необхідності припиняти інтерв’ювання у випадках сильного емоційного виснаження потерпілої людини та будувати комунікацію так, щоб уникнути повторної травматизації.
Головним результатом воркшопу стало не збільшення кількості правильних відповідей у тестах, а розвиток професійного юридичного мислення. Під час роботи з кейсами учасники навчалися бачити взаємозв’язок між доказами, аналізувати контекст збройного конфлікту, враховувати можливі дискримінаційні мотиви та будувати цілісну правову кваліфікацію міжнародних злочинів.
Не менш цінним став міждисциплінарний формат навчання. Представники різних професій аналізували однакові ситуації з різних позицій, що допомогло краще зрозуміти логіку колег і виробити спільні підходи до документування.
Підсумкове опитування підтвердило високу практичну цінність воркшопу. Усі учасники оцінили його максимальною оцінкою та зазначили, що отримані знання й інструменти безпосередньо використовуватимуть у своїй роботі.
Аналіз результатів також засвідчив, що саме практичний формат навчання є найефективнішим. Робота зі складними кейсами, професійні дискусії та моделювання процесуальних рішень допомогли не лише систематизувати наявні знання, а й навчитися застосовувати їх у реальних умовах.
Воркшоп також окреслив напрями подальшого розвитку навчальних програм: міжнародне кримінальне право, побудову доказових моделей, роботу з цифровими доказами, аналіз системних патернів порушень та практику Міжнародного кримінального суду.
Такі заходи зміцнюють професійну взаємодію між представниками різних інституцій, сприяють формуванню єдиних стандартів документування міжнародних злочинів і посилюють спроможність української системи правосуддя ефективно розслідувати найтяжчі порушення міжнародного права. Особливої ваги вони набувають у прифронтових регіонах, де ці знання щодня застосовуються на практиці.
Проєкт «Лабораторія практичного досвіду: воєнні злочини та СОГІ» реалізується ГО «Прожектор» спільно з Legal Action Worldwide за підтримки Swiss Solidarity.
