За кожним свідченням — людина: у Львові відбувся практичний тренінг для документаторів воєнних злочинів

15–17 червня у Львові відбувся тренінг для фахівців, які працюють у сфері документування та розслідування воєнних злочинів. Серед учасників були представники правозахисних організацій, документатори, юристи, а також люди, які самі пережили воєнні злочини й сьогодні долучаються до збору свідчень та доказів.

Навчальний курс був присвячений підготовці спеціалістів до проведення відбіркових інтерв’ю з потерпілими та свідками міжнародних злочинів відповідно до міжнародних стандартів. Його метою було надати учасникам практичні інструменти для роботи з людьми, які пережили травматичний досвід, навчити принципам отримання інформованої згоди, дотримання конфіденційності та збору інформації таким чином, щоб вона могла бути використана у майбутніх процесах правосуддя.

Програма була побудована за принципом поступового занурення. Перший день був присвячений основним підходам до проведення інтерв’ю, аналізу практичних кейсів та розгляду етичних аспектів роботи з потерпілими. Другий день зосередився на відпрацюванні практичних навичок проведення інтерв’ю та отримання інформованої згоди. Третій, факультативний день, дозволив учасникам поглибити знання з міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права.

Окремий акцент організатори зробили на підходах, що враховують наслідки травматичного досвіду. Це дозволяє не лише підвищити якість документування, а й мінімізувати ризик повторної травматизації людини під час збору свідчень.

Хоча програма охоплювала широкий спектр правових та методологічних питань, найбільше враження на учасників справила саме практична частина другого дня.

Після першого дня, присвяченого теоретичній підготовці, учасників об’єднали у чотири групи та запропонували провести серію інтерв’ю з людьми, які пережили воєнні злочини. Ролі потерпілих виконували актори Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки. Вони надзвичайно переконливо відтворили історії, засновані на реальних задокументованих свідченнях.

Протягом чотирьох раундів кожна група працювала з чотирма різними кейсами. Це були різні люди, різні характери та різні життєві обставини, об’єднані спільним досвідом втрати, насильства та боротьби за справедливість.

Учасники працювали з такими модельованими історіями:

• жінка з Маріуполя, яка пережила окупацію, стала свідком убивства чоловіка та надалі зазнавала переслідувань і спроб сексуального насильства;

• представник ЛГБТІК+ спільноти з тимчасово окупованої території, який пережив сексуальне насильство, вчинене з особливою жорстокістю через його сексуальну орієнтацію;

• військовополонений, який зазнав катувань, жорстокого поводження та сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом;

• цивільний полонений, замкнута й недовірлива людина, яка пережила незаконне утримання, тортури та сексуальне насильство, але не готова відкрито говорити про пережите.

Саме під час цих інтерв’ю стало очевидно, наскільки важливим є індивідуальний підхід до кожного потерпілого. Те, що працює в одній ситуації, може виявитися абсолютно неефективним в іншій. Учасники змогли побачити, як поведінка інтерв’юера, формулювання запитань, темп розмови та рівень емпатії впливають на готовність людини ділитися своїм досвідом.

Одним із ключових висновків стала цінність роботи в парі. Поєднання компетенцій документатора, юриста та психолога дозволяє не лише отримати якісні свідчення, а й мінімізувати ризик повторної травматизації людини під час інтерв’ювання.

Кожне наступне інтерв’ю демонструвало прогрес учасників. Вони швидко враховували попередній досвід, коригували свої підходи та ставали впевненішими у роботі з чутливими темами. За один день вдалося пройти шлях, який у реальній практиці часто займає місяці накопичення досвіду.

Саме в цьому і полягає цінність подібного формату навчання. Він поєднує теоретичні знання, практичне відпрацювання навичок та можливість побачити, як різні підходи впливають на результат інтерв’ю. Такий досвід допомагає підвищувати якість документації, робить її більш придатною для подальшого використання у процесах правосуддя та водночас дозволяє зберігати повагу до гідності й безпеки потерпілих.

Щиро дякуємо LAW та Swiss Solidarity за можливість долучитися до цього навчання, отримати цінний практичний досвід та глибше зрозуміти виклики, з якими щодня стикаються як документатори, так і люди, чиї історії вони допомагають донести до правосуддя.