У свіжому недільному випуску провідної американської газети «The New York Times» вийшла публікація журналіста та старшого наукового співробітника Школи права Міського університету Нью-Йорка Дж. Лестера Федера під заголовком «Putin’s War Against Queer Ukrainians». В своїй статті він розповідає про переслідування ЛҐБТ-українців з боку російських військових під час окупації Херсонщини, що задокументувала ГО «ПРОЖЕКТОР» у співпраці з БО «Інша» та за підтримки OutRight International.
Американський журналіст розповідає історії, які наживо йому розповіли постраждалі та свідки подій, під час його поїздки до України.
Розпочинає він зі свідчень Олексія Полухіна, який 64 дні провів у катівні, яку під час окупації російські військові облаштували в ізоляторі тимчасового тримання №1. У травні 2022 року відкритого ґея і ЛҐБТ-активіста російські солдати зупинили на блокпості. Вони відразу звинуватили його у зборі інформації про позиції російської армії. Однак події, що далі розгортаються, демонстрували зацікавленість росіян саме у розкритті інформації про ЛҐБТК+спільноту: вони вимагали від Олексія розкриття імен інших ЛҐБТК-активістів, їхнє місце знаходження, цікавились офісами організацій, які займаються питаннями спільноти.
Ці покази були запротокольовані правозахисниками ГО «ПРОЖЕКТОР», які допомогли Олексію із заявою до поліції та прокуратури. 12 червня 2023 року Олексія визнали потерпілим від кримінального правопорушення.
Дж. Лестер Федер розповів про інтерв’ю з лесбійкою, яку двічі затримували та катували російські військові. Погрожуючи зброєю, вони змушували її до інтимної близькості з іншою жінкою для розваги військових. Пізніше ця жінка стала свідком найжахливіших подій в своєму житті, які також запротокольовані адвокатами та юристами ГО «ПРОЖЕКТОР».
Загалом, за даними голови правління ГО «ПРОЖЕКТОР» Віталія Матвєєва, є 30 додаткових свідчень, які не були включені в оприлюднений звіт, в тому числі кілька випадків зґвалтування представників ЛҐБТК+спільноти, що потребує ретельної перевірки. ГО «ПРОЖЕКТОР» готує ці покази для того, щоб передати до Міжнародного кримінального суду.
Однак частина свідків та постраждалих у злочинах російської армії відмовилась від опитування, бо вони бояться повернення окупантів або мають рідних на лівобережній частині України, яка залишається під окупацією Російської Федерації.
«Ми знаємо з нашого досвіду і досвіду наших клієнтів, що іноді, коли ви йдете у відділення поліції і бажаєте надати заяви або розповісти про випадок, де потрібно розкрити свою сексуальну орієнтацію, то зазнаєте дискримінацію та гомофобію», – прокоментував американському журналісту ситуацію правозахисник Віталій Матвєєв.
В свою чергу, Дж. Лестер Федер задається питанням на сторінках The New York Times: чи зможе суд притягнути до відповідальності російські збройні сили, як винних у насильстві проти ЛҐБТК+? Журналіст акцентує увагу, що над збором доказів та пошуком історії, які засвідчують воєнні злочини російської армії, повинна працювати не лише прокуратура і правоохоронці, а долучати до цього процесу журналістів та правозахисні організації, що займаються питаннями спільноти.