Звіт за дослідженням ключових спільнот
Звіт за дослідженням ключових спільнот в рамках проєкту «Платформа для протидії дезінформації та російським наративам для ключових спільнот»
Жовтень 2024
В рамках проєкту проведено дослідження ключових спільнот, які особливо вразливі до дезінформації та шкідливих наративів. Це дослідження проводилось наживо та онлайн, містить аналіз за результатами анкетування учасників і учасниць тренінгів та підсумки фокус-груп за участю представників ключових спільнот, аналіз таргетованого за географією інтернет-опитування, коментарів та відгуків в мережі, а також з урахуванням спостережень команди проєкту під час його виконання. Тому результати цього дослідження слід вважати спробою виявити особливості як окремих соціальних груп, так і суспільства в цілому. Проте цей результат може відрізнятись від загальною картини, має ознайомчий характер і може бути викорастаний як додатковий чинник для розробки заходів для спільнот.
Звіт є зведений результатом активностей, проведених серед 510 респондентів наживо та онлайн у віці від 16 до 69 років протягом березня – серпня 2024 року, з фокусуванням на Одеську область. За результатами аналізу дослідження виділено сім соціальних груп, які продемонстрували відмінності від інших груп та суспільства в цілому. За рештою категорій унікальних особливостей та рекомендацій встановити не вдалось, тому, на думку авторів дослідження, слід розповсюджувати рекомендації загального характеру. Причиною цього стали низька активність цих груп у дослідженні або їхня відсутність, відсутність виражених наявних особливостей груп, закритість представників спільнот, які можливо зазначили свою належність, як «Інша група» чи «Складно відповісти», що склало 19,3% наживо та понад 20% в онлайн.
Далі наведені результати за кожною виділеною групою, зокрема навички перевірки фактів та канали комунікації, вразливі до пропаганди, та надані рекомендації щодо роботи з ними.
Внутрішньо переміщені особи
Доля участі у дослідженні
наживо – 24,7%
онлайн – 24,4%
Особливість групи
Майже кожна четверта людина, яка долучилась до дослідження, є ВПО.
Серед особливостей цієї категорії можна виділити наступні спільні риси:
- Висока внутрішня стигматизація та схильність до самокритики, через що гостро реагують на інформацію, яка може ображати їх, як представника спільноти;
- Зізнаються у зневірі до офіційних джерел інформації та медіа, а ключовими джерелами отримання правдивої інформації називають власний досвід проживання, інформацію про участь в подіях від інших ВПО, особисте спілкування з ними, відгуки;
- При цьому визнають, що не вміють відрізняти правдиву інформацію від неправдивої, а для перевірки сумнівних фактів використовують персональний «емоційний» фільтр;
- Через постійний негативний вплив інформаційного простору потребують послідовної психологічної допомоги;
- Третина із загальної кількості респондентів дослідження зазначили, що в колі спілкування мають ВПО та українських біженців закордоном. Також 26,9% зазначили, що підтримують спілкування з тими, хто проживає на прифронтових територіях, 21,8% – з тими, хто на деокупованих територіях, 9,0% – з тими, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).
Рекомендація
Підвищення обізнаності серед ВПО з метою просування інформаційної гігієни, правової та медіаграмотності бажано проводити у вигляді інформаційно-просвітницьких заходах наживо, з елементами психосоціальної допомоги. Для спільноти має значення друкована продукція у вигляді, наприклад, методичного посібника, як елемент додаткової підтримки. Таке побажання від ВПО слід вважати показником «травми» через втрату майна, особистих речей. «Допомога не тільки словами, а матеріально» – таке рішення буде доречним, адже будь-яка матеріальна допомога цією групою сприймається як фактична.
Питання підтримки ВПО можуть бути в основі контрдезінформаційних заходів. Також увагу варто приділити зниженню градусу ненависті щодо українських біженців закордоном, що чітко прослідковується у соціальних мережах у країнах, в яких масово перебувають українські біженці.
ЛҐБТІК+
Доля участі у дослідженні
наживо – 18,7%
онлайн – 19,2%
Особливість групи
Дослідження демонструє високу видимість ЛҐБТІК+ в дослідженні, що спричинено активним залученням до проєкту організації громадського сектору, що займаються питаннями спільноти, та особливостями цієї групи.
Дану категорію об’єднує наступне:
- Закритість спільноти, через що важливим джерелом отримання спільнотою інформації є «сарафанне радіо» та їхнє оточення (здебільшого сама спільнота), а також повʼязані з цим тематичні акаунти та канали в ТікТок, Інстаграм, Телеграм;
- Недовіра до телебачення;
- Активне користування соцмережами, зокрема слідкування за новинами в соцмережах з переходом і переглядом на новинних сайтах, при цьому споживають новини як українських, так й російських та іноземних медіа;
- Здебільшого нейтральне ставлення до новин, зокрема щодо спільноти;
- Вбачають роль медіа та подачу в соцмережах у формуванні негативного ставлення та поширення мови ворожнечі щодо ЛҐБТІК+;
- Не довіряють російським джерелам (що слід пов’язувати з політикою РФ проти ЛҐБТІК+), визнають існування зловмисних джерел інформації;
- Мають особистий перелік медіа, яким не довіряють через виявлену брехню або факт поширення російських наративів чи пропаганди. Від таких джерел інформації абстрагуються, банять їх або ігнорують, особливо якщо новина негативно впливає на їхній емоційний стан;
- При визначенні правдивості інформації довіряють власній інтуїції, хоча стверджують, що зберігають недовіру до інформації, яку отримують;
- В деяких випадках має місце створення фейків та дезінформацією представниками самої спільноти, що аргументують бажанням додаткового заробітку або хайпу;
- Спільнота є закритою від суспільства у вирішенні власних проблем. ЛҐБТІК надають перевагу у вирішенні питань перевірених організаціям громадського сектору або в колі знайомих, а не звертаються до відповідних державних чи комунальних установ через нерозуміння чи погане ставлення від працівників цих установ;
- Більшість особливостей поведінки в інформаційному просторі характеризується вразливістю спільноти: гомофобією та трансфобією, що спостерігають ЛҐБТК+ в своєму оточенні, дискримінацією при працевлаштуванні та на роботі, порушення прав, систематичне цькування і ненависть. Тому здебільшого респонденти цієї категорії заявляють про наявність депресивних станів чи інших ментальних розладів;
- Особливою темою для спільноти є мобілізації в умовах воєнного часу, що супроводжуються непорозуміннями, підміною понять, дезінформацією (наприклад, трансґендерний перехід як ухиляння від військової служби).
Рекомендації
Актуально проведення заходів всередині спільноти щодо медійної та правової грамотності, відповідального користування соцмережами, інформаційної гігієни.
Задля боротьби з дезінформацією та шкідливими наративами щодо спільноти, ЛҐБТК+ потребує більшої інтеграції у суспільство. Однак суттєве відокремлення проблем ЛҐБТК+спільноти від проблем суспільства утворює вразливість у суспільстві в цілому. Фокус підвищення обізнаності серед ЛҐБТК+ з метою просування інформаційної гігієни, медійної та правової грамотності повинен концентруватися на зменшенні стигми щодо цієї спільноти серед населення, підвищенні обізнаності населення та зниження градусу ненависті щодо питань ЛҐБТК+. ТБ, радіо та друкована преса – не вагомий канал комунікації з представниками ЛҐБТК+спільноти.
Люди, які живуть з наркозалежністю (ЛЖН)
Доля участі у дослідженні
наживо – 11,3%
онлайн – 1,2%
Особливість групи
Згуртована спільнота через спільну проблему серед населення старшого віку, однак молодь, що належить до ЛЖН, відокремлена. Це робить людей з наркозалежність закритою та вразливою спільнотою. ЛЖН відрізняються низьким рівнем навичок інтернет-користування, що показали заходи, проведені в рамках проєкту наживо, та що демонструє вкрай низька залученість у дослідження через онлайн-інструменти.
Спільнота відрізняється наступним:
- Висока недовіра до новин та намагання відсторонитися від них, особливо від політичних новин;
- Споживають російськомовних та україномовних джерел інформації;
- Звертаються за інформацією до тематичної преси для спільноти, зокрема друкованої;
- Намагання відрізняти правдиву від неправдивої інформації інтуїтивно;
- Надання переваги духовним практикам, медитації, молитвам, музиці, що, на їхню думку, є кращим інструментом протистояння та боротьбі дезінформації та ворожим наративам;
- Згуртована частина спільноти отримує інформацію зі спеціалізованих медіа та преси (тематичні видання для ЛЖН);
- Не визнають себе релігійною спільнотою;
- Гостро реагують на некоректні рекламні кампанії, що підвищують рівень стигми до людей з наркозалежністю в суспільстві (як приклад, «лікування наркоманії»);
- Вразливим каналом комунікації для цієї спільноти є культурно-релігійні установи чи організації.
Рекомендації
Низький рівень благополуччя більшості представників спільноти супроводжується низьким рівнем знань з комп’ютерної грамотності, користування мобільними пристроями. Тому актуальним є проведення інформаційно-просвітницьких заходів наживо з додатковим підтримкою (гуманітарною, матеріальною, психосоціальною), а також інформаційних кампаній через тематичні ресурси та джерела інформації, зокрема доступну друковану інформаційну продукцію (газети, журнали, буклети тощо), в чому визнають потребу. При організації заходів наживо варто враховувати страхи спільноти, пов’язані з безпекою, а саме порушення прав ЛЖН як з боку суспільства, так й державних органів (наприклад, під час мобілізації).
Люди, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ)
Доля участі у дослідженні
наживо – 12,7%
онлайн – 2,5%
Особливість групи
Високий рівень участі наживо представників спільноти забезпечений активним залученням до проєкту організації громадського сектору, що займаються питаннями спільноти.
Спільнота виділяється наступним:
- Недовіра до телебачення, особливо Єдиному телемарафону;
- Намагання ігнорувати негативну інформацію;
- Звертають увагу і гостро реагують на ґендерно-обумовлені та мезоніні висловлювання;
- Недовіряють «яскравим» заголовкам, однак визнають пригніченість пильності завдяки отримання «обнадійливої» інформації, тому демонструють вразливість до неправомірних дій, що обумовлюється недостатньою цифровою грамотністю;
- Перевірка фактів на рівні персональних «емоційних» фільтрів, власній логіки, інтуїції, пошуку першоджерел;
- Заявляють про потребу в просвіті в темах інформаційної гігієни, спростування тез дезінформації, виявлення джерел каналів поширення;
- Низька зацікавленість самої спільноти в питаннях протидії з дезінформацією в темі ВІЛ/СНІД, що пояснюється великою кількістю інформації про ЛЖВ, сталою і тривалою профілактикою захворювання;
- Визнають власну вразливість у малих громад, що здебільшого супроводжується внутрішньою стигматизацією.
Рекомендація
В якості профілактики та протидії зловмисним наративам та дезінформації спостерігається потреба у просвітницькій та психосоціальній роботі у малих громадах щодо тем ЛЖВ та зниження як стигми до них в суспільстві, так й самостигматизації представників спільноти.
Особи з інвалідністю
Доля участі у дослідженні
наживо – 16,7%
онлайн – 17,9%
Особливість групи
Понад дві третини людей, які зазначили наявність у себе інвалідності, відносять себе до інших груп. Вік учасників дослідження виявився від 35 до 69 років. Всі респонденти даної категорії, які були зазначені під час дослідження, мають роботу або є пенсіонерами.
Серед особливостей спільноти можна виділити наступне:
- Є споживачами новини по ТБ, радіо, рідше – з друкованої преси;
- Є постійними читачами новин та споживачами інформації, зокрема таких в соцмережах як Facebook, Instagram, TikTok та Telegram, а також активними користувачами менеджерів;
- Мають велику кількість каналів та новинних сторінок, на які підписані та читають;
- Зазначають, що не довіряють Єдиному телемарафону та російським пропагандистським каналам;
- За вирішенням власних проблем, специфічних для спільноти, звертаються до соцмереж, пошукових запитів в Інтернеті, юридичної допомогу, однак здебільшого переважають прямі звернення до державних і комунальних установ, які вважають основним інструментом у вирішенні цих проблем. Втім, близько 75% респондентів даної категорії зазначили, що не можуть вирішити свої питання, або вважають свою проблему без рішення;
- Стурбованість викликають теми війни, грошового забезпечення, електропостачання, тарифи, дії влади – в цих же темах спостерігають неправдиву або викривлену інформацію. Гостро реагують на контент, що містить пропаганду насильства, перевищення повноважень органами влади, соціальну несправедливість;
- Зазначають, що відрізняють правдиву від неправдивої інформації інтуїтивно, порівнюють та розмірковують над змістом повідомлень у соцмережах, а також в особистому спілкуванні. Надають перевагу висновкам, зробленим на зіставлянні фактів. Як приклад, фейки про начебто недіючі державний апарат;
- Вбачають важливу роль друкованої преси та радіо для віддалених громад від обласного центру, а також значення контролю влади медіа у боротьбі з пропагандою.
Рекомендації
З метою профілактики та протидії дезінформації і зловмисним наративам актуальним є проведення інформаційно-просвітницьких заходів за участю представників державних і комунальних установ, спрямованих на покращення комунікації та взаємодії з представниками спільноти.
Національні меншини та релігійні спільноти
Доля участі у дослідженні
наживо – 11,3%
онлайн – 15,4%
Особливість групи
Узагальнена група, яка демонструє самоідентифікацію респондентів та відчуття «інакшості» у суспільстві. Втім, має невиражені та нечіткі риси під час дослідження, через демонстрацію закритості спільнот.
Виявлені наступні особливості:
- Вразливістю є генерація інформації та зображень за допомогою інструментів на основі ШІ, які створюють неправдиву і викривлену інформацію, навіть в умовах уточнення запитів.
Рекомендації
Національні меншини та релігійні спільноти потребують глибинного дослідження в контексті протидії дезінформації.
Літні люди та пенсіонери
Доля участі у дослідженні
наживо – 0,6%
онлайн – 19,2%
Особливість групи
Група виявлена під час дослідження в онлайн, що говорить про те, що спільнота надає перевагу отриманню інформації та знанням через інтернет та соціальні мережі.
Спільнота виділяється наступним:
- Велику роль в отриманні інформації мають соцмережі, здебільшого Facebook;
- Мають недовіру до державних телеканалів та Єдиного телемарафону, щодо якого вважають, що необхідно його відмінити. Тому зазначають, що майже не дивляться телебачення та радіо;
- Не довіряють російським ресурсам;
- Головними проблемами, з якими стикаються як представники спільноти, називають медичні послуги і обслуговування, якість здоровʼя, війна, корупція, нерозуміння проблем ВПО літнього віку, інформаційну брехню;
- При вирішенні свої питань, як представники спільноти, користуються послугами безкоштовної правової допомоги та адвокатури, звертаються до волонтерів. Також часто звертаються до державних інституцій, однак в більшості питання не вирішуються або вирішуються дуже повільно;
- Підписані на велику кількість каналів та сторінок у соціальних мережах, понад 50% зазначило, що підписані на 50 і більше каналів;
- Вбачають високий рівень «забрудненості» свого інформаційного простору брехнею, наклепами, фейками, дезінформацією. Жоден з респондентів даної категорії не оцінив ступень «чистоти» власного інфорпростору вище за 5 балів з 10 можливих (більшість – від 1 до 3);
- Дві третини респондентів даної категорії вказали, що регулярно залишають відгуки з пропозиціями;
- Серед тем, які цікавлять в новинах, є екологічні теми, що не було згадано серед відповідей представників інших категорій;
- Дратує непрофесійна та недолуга думка, відчувають негативний вплив і гостро реагують на новини, які висвітлені неграмотно, неосвічено, непрофесійно;
- Виділяють не просто лідерів думок, а прогресивні джерела інформації;
- Підтримують звʼязок з ВПО, біженцями, громадянами, які живуть на деокупованих та прифронтових територіях;
- Перевіряють правдивість інформацію під час живого спілкування та звертаючись до офіційних сторінок державних установ;
- Зазначають, що не знають про існування фактчекінгових проєктів (40%) і не перевіряють інформацію за допомогою них;
- Серед способів боротьби з дезінформацією вбачають включення компетентих органів до роботи з виявлення джерел неправдивої інформації та притягнення до відповідальності.
Рекомендації
З метою профілактики та протидії дезінформації і зловмисним наративам актуальним є проведення інформаційно-просвітницьких заходів за участю представників державних і комунальних установ, спрямованих на покращення комунікації та взаємодії з представниками спільноти. Крім того, є важливим проведення заходів з інформаційної гігієни та екологічного споживання, покращення психоемоційного стану за допомогою додаткових психосоціальних заходів.
Ознайомитись зі Звітом на сайті Явне Медіа