ГО «ПРОЖЕКТОР» долучилась до обговорення пропозицій щодо критеріїв гомофобії і трансфобії у медіа

18 квітня 2023 року у Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення відбулось перше засідання експертної робочої групи з напрацювання критеріїв гомофобії і трансфобії у медіа. Зустрічі проходила у комбінованому форматі та відкрила цикл заходів, запланованих для обговорення і визначення критеріїв інформації, яку можна віднести до нетолерантної й дискримінаційної за ознаками сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності (СОҐІ).

У вітальному слові голова Нацради Ольга Герасим’юк акцентувала увагу на важливості отримати актуальну інформацію та думку громадського сектору для подальшого аналізу та визначення цих критеріїв.

Першим з пропозиціями стосовно розпалювання ненависті, ворожнечі чи жорстокості, а також підбуренні до дискримінації представників ЛҐБТІК+спільноти у вітчизняних медіа виступив представник Уповноваженого з рівних прав і свобод прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів Михайло Спасов.

Далі координатор з політики та законодавства Національного ЛҐБТІ-консорціуму #LGBTI_PRO і виконуючий обов’язки президента ВГО «Гей-Форум України» Святослав Шеремет презентував напрацьоване групою експертів бачення вимог до майбутніх критеріїв, приклади підбурення до дискримінації чи утисків за ознаками СОҐІ, та виніс на обговорення збірний перелік неприпустимих і припустимих дій у медіасфері.

Під час свого виступу експерт з адвокації правозахисного ЛҐБТ-центру «Наш світ» Андрій Кравчук окреслив межу між свободою слова та мовою ворожнечі щодо ЛҐБТІК+спільноти, зокрема акцентував увагу на викликах у контексті впливу політичних та релігійних рухів.

Після, слово передали представникам організацій, які займаються питаннями ЛҐБТІК+. Серед таких – і громадська організація «ПРОЖЕКТОР», діяльність якої зосереджена в тому числі на правозахисті та психологічній підтримці цієї соціальної групи.

Проєктний менеджер і комунікаційник ГО «ПРОЖЕКТОР» Олексій Лосинець понад три роки координує проєкт «Human Rights Clinic» та має досвід роботи у медіа та сфері зв’язків з громадськістю понад 12 років. Він вважає, що важливо в контексті протидії мови ворожнечі прописати у критеріях та рекомендаціях для медіа три основних пункти. По-перше, він наголосив на важливості адаптації принципу «презумпції невинуватості» з правової сфери у роботу медіа – не обвинувачувати особу у гомофобії чи трансфобії без незаперечних доказів та, навпаки, не висловлювати припущень до належності до ЛҐБТ-спільноти, якщо особа не здійснювала камінг-аут. По-друге, пропонується рекомендувати вживання коректної термінології, яка не буде вводити в оману ані представників ЛҐБТ-спільноти, ані осіб, які не належать до неї. На його думку, журналістам не слід ототожнювати і використовувати в якості синонімів трансґендерну жінку з жінкою, трансґендерного чоловіка з чоловіком, а також не нехтувати використанням сполучення слів «особа з жіночими/чоловічими документами». По-третє, важливо наголошувати на повагу до самоідентифікації людини. Особливо цей принцип, на його погляд, стосується транслюдей і квірів, для яких дуже важливе не тільки вірне звучання імені, але й використання займенників щодо них, бо місґендеринг може виявитися вкрай травматичним.

По завершенню першої зустрічі Олексій Лосинець зауважив, що майбутні критерії повинні стати дієвим інструментом для медіа, що дозволить збалансувати суспільну думку і сформувати врівноважене ставлення до ЛҐБТ-спільноти. Тому необхідно зважено підходити до розробки критеріїв, щоб не спричинити зниження видимість спільнот у медіапросторі, адже видання і редакції можуть просто відмовитись від висвітлення питань ЛҐБТ-спільноти через критичні обмеження чи санкції.

Наразі Нацрада продовжує збирати пропозиції та бачення критеріїв гомофобії та трансфобії в медіа-просторі, щоб в подальшому опрацювати та долучити до попереднього драфту критеріїв, який готується відділом аналізу контенту програм та проведення досліджень у сфері медіа.