Психологи розповідають про роботу в проєктах ГО «ПРОЖЕКТОР»

Щорічно 23 квітня святкується Всеукраїнський День психолога. В громадській організації «ПРОЖЕКТОР» знають, що роль фахівців в області психології дуже цінна. Тому велика увага приділяється саме психологічній підтримці, мотиваційного супроводу під час судових справ та персональній терапії клієнтів, особливо з соціально вразливих категорій.

Психологічний супровід підзахисних у суді

Витоки психологічного напрямку ГО «ПРОЖЕКТОР» беруть початок від ідеї створення найпершого проєкту – «Human Rights Clinic», яка зародилась наприкінці 2019 року і реалізовується по цей час. Беручись за складні судові справи, пов’язані з порушенням прав людей на тлі стигми і дискримінації, адвокати передбачили те, що нерідко підзахисні потребують кваліфікованої підтримки, розуміння і мотивації для боротьби за власні права і свободи. Особливо коли мова йде про людей з ВІЛ, ЛҐБТ+ чи жертв насильства, захисникові потрібно розуміти не тільки психологічний стан потерпілої особи, але й попередити обман і маніпуляцію, виключити ментальні розлади та інші фактори, які можуть негативно вплинути на делікатні особливості проваджень.

Цю відповідальність взяла Юлія Арсієнко – психологиня з освітою гештальт-терапевта. Вона практикує терапію людей з залежністю, найчастіше від наркотичних речовин, працює з підлітками, дає сімейні консультації. П’ять років працювала у наркологічній клініці, де отримала перший досвід з залежним та представниками ЛҐБТ-спільноти. Також працювала у благодійній організації «100 відсотків життя. Одеса», де організовувала психологічні групи. Потрапивши до проєкту «Human Rights Clinic» вона вже понад три роки використовує весь свій попередній досвід, отримує новий і не припиняє вчитися далі.

Юлія Арсієнко вважає, що підтримка клієнтів в судовому процесі допомагає їм боротися. Вона відмічає, що судовий процес може тривати місяцями, а то й роками. Через певний час люди переживають події, які привели їх до суду, і втрачають мотивацію.

Хтось сумнівається в правосудді, в когось відбуваються кардинальні зміни в житті. Тому підтримувати мотивацію треба, – зазначає психологиня.

Вона переконана, що мотивація до боротьби – це основна ціль. Юлія додає, що деколи треба працювати з самим клієнтом, але він боїться: в суді треба говорити про свої проблеми, причини, відкриватися перед оточуючими.

Особлива увага приділяється жертвам домашнього і ґендерно-зумовленого насильства. Психологиня Юлія Арсієнко підкреслює, що обов’язково треба підтримувати постраждалих, тим паче, якщо вони цього хочуть. Далеко не кожна людина готова говорити про те, що з нею сталося. Спеціалістка вважає, що це має працювати так: повинні бути безпечні місця, де можна отримати допомогу. Найперше, що треба пам’ятати, – не допитувати жертву.

– Як люди організувались в ТрО, так і психологи організувались з початком повномасштабного вторгнення, аби допомагати працювати з воєнними злочинами, – каже Юлія. – Адже вияснилось, що не всі вміють і знають, як в умовах воєнного часу треба спілкуватися з жертвами різного роду. Проте, є методичні матеріали, вже є напрацювання. Повинна бути ще й просвіта: як спілкуватися з жертвою в родині, в медицині, в суді.

Пережити досвід війни

Разом з повномасштабним вторгненням з’явилась велика кількість переселенців, які знайшли прихисток в Одесі. Минулого року у відповідь на звернення ініціативної групи «Т*Південь» громадська організація «ПРОЖЕКТОР» допомогла організувати шелтер для трансґендерних і небінарних людей. Відразу після його відкриття виник великий запит на психологічну допомогу. Першим спеціалістом, хто зосередився на проблемах і переживання досвіду війни транслюдей, які стали ВПО і опинилися в прихисту, стала психологиня Тетяна Разінкова.

Війна – це великий стрес і випробування. Виклики гігантські: психотравмуючі події, болісні втрати, вимушене переселення та інше. Зустрівши чималий стрес, людина не має бути наодинці, у таких ситуаціях є дуже важлива чутлива та грамотна допомога, – підкреслює фахівчиня.

На думку Тетяни Разінкової, людині треба адаптуватися до змін у житті з огляду на втрату майна, дому, роботи, фінансових ресурсів, вимушений переїзд. Їй треба визначити сенс життя, зрозуміти, де взяти силу і мужність, як пройти крізь випробування. Вона підкреслює, що цінності дають силу вистояти та визначають спосіб сприйняття обставин та відповідь на них.

Вони дають нам свободу – саме ту, свободу обирати власне ставлення до будь-яких обставин, обирати власний шлях, – додає вона.

Психологиня згадує, з якими запитами до неї зверталися мешканці шелтеру, і зазначає, що в час важких випробувань, на які людина не має впливу, втрачається віра в себе, в свої ресурси, в свою спроможність.

Серед найрозповсюджених запитів – переживання і тривожні думки, міжособистісні стосунки. Крім того, ті, хто втік від жахіть війни, потребують угамування болю і агресії, питають, як не нашкодити собі і людині, що поруч, намагаються зберегти віру і надію на майбутнє. І все це додається до незавершених спроб звільнитися від минулих болючих спогадів про пережиті нестерпні травмуючи події.

Тетяна згадує, що мешканці шелтеру добре справлялися зі своїми випробуваннями і не втрачали надію, вчилися адаптуватися до нових життєвих обставин і приймати доцільні рішення.

На жаль, війна внесла свої корективи – і у грудні психологиня була вимушена припинити участь в ініціативі через виїзд. Втім, на її місце прийшов інший амбітний психолог.

Допомога ЛГБТ+

Наприкінці минулого року практичний психолог Анатолій Цехович долучився до команди ГО «ПРОЖЕКТОР», де підтримує і допомагає представникам трансспільноти. Він розказує, що у своїй практиці використовує проєктивні методи: метафоричні карти та трансформаційні ігри. Зараз здобуває нові навички у напрямку когнітивно-поведінкової терапії. Загалом з ЛҐБТ+ працює вже два роки.

Анатолій акцентує увагу, що допомога в рамках проєктної діяльності не обмежується лише психологічною підтримкою. ГО «ПРОЖЕКТОР» разом з іншими партнерами допомагає у вирішенні юридичних та соціальних проблем. Мета – допомогти людям бути тими, ким вони є, особливо у випадку транслюдей. Адже життя в гетеронормованому світі неминуче ставить виклики людям з негетеросексуальною орієнтацією та небінарною ідентичністю.

Більшість лесбійок, геїв, бісексуалів та транслюдей зіштовхуються із соціальною стигмою і дискримінацію, внутрішньою і зовнішньою гомофобією та насильством, пов’язаними із приналежністю до спільноти, – додає спеціаліст.

Психолог розказує, що зазвичай у трансспільноти такі ж потреби, як і в інших людей. Тому, за його досвідом, підтримка для них мало чим відрізняється. Та все-таки є специфічні запити. В його практиці вони наступні: прийняття себе й у своїй ідентичності, здійснення камінг-ауту перед важливими людьми або перед усіма, проблеми у відносинах через відсутність прикладів для наслідування і зовнішніх стимулів, таких як офіційне оформлення стосунків, питання виховання дітей, дискримінація, місґендеринг. Психологічна підтримка допомагає клієнту в адаптації, розвитку і розширенні особистісного потенціалу.

Найчастіше представники ЛҐБТ-спільноти звертаються до психотерапевта не через сексуальну орієнтацію та ґендерну ідентичність, а нетолерантне й вороже ставлення суспільства, – констатує Анатолій.

Знайти того, кому можна довіритися

Сьогодні психологи Юлія Арсієнко і Анатолій Цехович працюють як індивідуально з клієнтами організації, так й проводять групи підтримки. Щотижня Юлія підключається до онлайн-групи психологічної підтримки українських біженців та переселенців, що належать до соціальних груп, вразливих до дискримінацій. Анатолій за потребою долучається до вирішення конфліктів всередині прихистку та підтримки загального стану його мешканців. За словами спеціалістів, учасники цих груп розуміють, що беручі участь у групах, потрапляють у безпечний простір, де можна розкриватися і розказувати про себе, ділитися переживаннями і почуттями.

Коли новий учасник приходить до групи, то йому оголошуються правила безпеки. Ми запитуємо: як до тебе звертатися? У групі ти можеш говорити або не говорити про себе. Можеш говорити про що хочеш, а можеш слухати, знаходячи відповіді на свої питання, – зазначає Юлія.

Вона наголошує, що концепція групи підтримки – це вільний вхід і вихід, тому може зібратися різна кількість людей.

Резюмуючи, психологи підкреслюють, що наприклад у випадку трансґендерних людей, часто зустрічаються випадки негативного досвіду спілкування з клінічними психологами, які не розуміють самовираження і не поважають самоідентичність. Тому іноді буває дуже важко, але важливо знайти того, кому можна довіряти свої переживання, не скривати і не закривати свої істинне обличчя.