Напочатку минулого року, коли стартував проєкт «Human Rights Clinic», до юристів громадської організації «ПРОЖЕКТОР» звернулася мати студентки одеського вишу за правовою допомогою. В їхньому селищі, де проживає родина, тривалий час відбувалося цькування доньки, що переросло у кримінальну справу.
Злочин на тлі булінгу
Інцидент між дівчатами трапився наприкінці вересня 2019 року. В той вечір вони гуляли з власними компаніями друзів та зустрілися на задньому дворі селищної школи. Слово по слову – і між дівчатами виникла суперечка, яка переросла у бійку. Одній з учасниць конфлікту дісталося більше за інших. Якщо раніше однолітки її просто дещо недолюблювали, то на цей раз тривалі неприязні відносини мали більш серйозні наслідки.
Одна з нападниць взяла дівчину за волосся та потягнула так сильно, що та впала на асфальт. Після цього інша неприятелька двічі вдарила ногою по голові потерпілу. Решта підлітків спостерігала за бійкою та фільмувала на мобільні… Потерпіла повернулася додому у сінцях, саднах і з розбитою губою.
Жертва булінгу звернулася до суду, а за супроводом у тривалому процесі – до адвоката Віталія Матвєєва, який керує проєктом «Human Rights Clinic» при ГО «ПРОЖЕКТОР». В ході досудового розслідування були встановлені учасники конфлікту та ступень їхньої залученості. Ступень тяжкості тілесних ушкоджень, які отримала потерпіла, були визнані як незначні скороминущі наслідки, що дозволило кваліфікувати злочин за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України.
Віталій МАТВЄЄВ
«Судовий розгляд тривав понад півтора року, і нарешті справа дійшла до суду. Нападниця визнала свою провину та щиро розкаялася, тим самим ми погодилися звільнити її від відповідальності на підставі статті 45 Кримінального кодексу України та надати їй можливість виправитися».
член правління ГО «ПРОЖЕКТОР»,
керівник проєкту «Human Rights Clinic», адвокат:
Цькування слід попереджати
Як зазначає психологиня проєкту «Human Rights Clinic» Юлія Арсієнко, тема булінгу серед підлітків та молоді досі є актуальною. Незважаючи на постійне загострення уваги до неї та створені протоколи дії у таких випадках, жертви цькування та їхнє оточення частіше віддають перевагу залишитися наодинці з проблемою, не вірячи у правосуддя та позитивний результат вручання дорослих чи органів влади.
В результаті суспільство отримує обширні наслідки серед осіб, які перенесли насильство. Такі люди стають замкненими, не довіряють власним силам, у них розвиваються різноманітні страхи, депресія, що в подальшому призводить до проблем у навчанні та роботі, труднощам у побудові здорових стосунків з іншими людьми тощо. Крім того, психологічно порушеними опиняються близькі та рідні потерпілих, які не менш потребують психологічної пітримки.
Юлія АРСІЄНКО
«Ґрунтуючись на досвіті звернень клієнтів за психологічною допомогою, можна дійти висновку, що проблема як ніколи потребує уваги на всіх рівнях. В полі зору психологів частіше потрапляють жертви булінгу та їхнє близьке оточення, але майже ніколи ті, хто був ініціатором цькування, чи дорослі, які не відреагували на те, що відбулося на їхніх очах. А профілактика булінгу повинна проводитися комплексно з усіма учасниками процесу».
психологиня проєкту «Human Rights Clinic», гештальт-терапевт:
На думку спеціалістки, суттєво знизити кількість випадків насильства можуть лише інформаційно-профілактичні заходи, такі як семінари з правової грамотності або робота психологів в учбових закладах.
Нагадаємо, проєкт «Human Rights Clinic» реалізовується командою громадської організації «ПРОЖЕКТОР» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED) та Посольства Канади в Україні. В межах діяльності проєкту надається безкоштовна правова і психологічна підтримка соціальним групам, що вразливі до дискримінації та потерпають від насильства.
Ця новина опублікована за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Її зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.