Кейс: Оформлення опіки над онуками ВІЛ-позитивним дідусем – отримання медвисновку 💼

7 вересня 2020 року до юриста проєкту «Клініка прав людини» звернувся дідусь, який потребував захисту своїх цивільних прав від дискримінації.

Склалася дуже цікава ситуація. Щоб оформити опіку над своїми трьома онуками, він розпочав збирати документи для органів опіки та піклування, а разом з тим й для подачі їх до суду. Але під час проходження медичної комісії сімейний лікар отримав результати обстежень, відповідно яких у чоловіка виявили ВІЛ-позитивний статус. Посилаючись на вже нечинний Наказ Міністерства охорони здоров’я України №479 від 20.08.2008 р. про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких  особа не може бути усиновлювачем, сімейний лікар відмовив дідусю у підписані медичного висновку, а тому останній був вимушений звернутися за допомогою до юристів.

Нагадаємо, що у 2019 році Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконним і нечинним п.3 Переліку Наказу МОЗ від 20.08.2008 року №479 щодо захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем, а саме хворобу, зумовлену вірусом імунодефіциту людини. Тоді цю справу виграв теперішній керівник проєкту «Клініка прав людини», член правління ГО «ПРОЖЕКТОР», адвокат Віталій Матвєєв, що в результаті спричинило довгоочікувані зміни у Наказі й надало можливість людям, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ), отримати право на сім’ю через всиновлення та опіку над дітьми.

Майже рік тому суд постановив, що пункт про заборону всиновлення дітей ВІЛ-інфікованими носить дискримінаційний характер.

З рішення Окружного адміністративного суду Києва:

«Держава гарантує надання всім людям, які живуть з ВІЛ, та особам, які належать до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ, рівних з іншими громадянами можливостей для реалізації їхніх прав, зокрема в частині можливості адміністративного та судового захисту своїх прав (ч.2).  Дискримінація особи на підставі наявності в неї ВІЛ-інфекції, а також належності людини до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ забороняється. Дискримінацією вважається дія або бездіяльність, що у прямий чи непрямий спосіб створює обмеження, позбавляє належних прав особу або принижує її людську гідність на підставі однієї чи кількох ознак, пов`язаних з фактичною чи можливою наявністю в неї ВІЛ, або дає підстави віднести особу до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ (ч. 3)»

Юристи «Клініки прав людини» консультували дідуся та неодноразово спілкувалися з сімейним лікарем, який відмовлявся підписувати важливий для родини документ. Роз’яснення щодо прав ЛЖВ в Україні та підвищення обізнаності лікаря щодо чинних норм законодавства досить тривали певний час. Проте сімейний лікар вже ж таки визнав помилку й підписав висновок чоловікові. Відтепер це дозволяє зібрати повний пакет документів дідусю та надати їх на оформляння опіки над своїми онуками.