ГО «ПРОЖЕКТОР» приєдналась до теми висвітлення перехідного правосуддя в Україні

11 жовтня 2021 року в Одесі відбулась зустріч правозахисників, активістів та журналістів, темою якої стало сприяння відновлення миру та висвітлення питання перехідного правосуддя в Україні. Захід було організовано Харківським інститутом соціальних досліджень (ХІСД) за підтримки Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив. До дискусії долучились представники проєкту «Human Rights Clinic» громадської організації «ПРОЖЕКТОР» – керівник проєкту, адвокат Віталій Матвєєв та координатор проєкту, журналіст Олексій Лосинець.

Для спеціалістів проєкту «Human Rights Clinic» питання перехідного правосуддя є одним з важливих, адже понад 5% громадян, які звертаються за допомогою, становлять саме внутрішньо переміщенні особи (ВПО), військовослужбовці, учасники АТО/ООС та громадяни, на долю яких тим чи іншим чином вплинула ситуація з російською окупацією Кримського півострову або збройний конфлікт на сході країни. Насамперед, вони звертаються з питаннями оформлення чи поновлення особистих документів, вирішення майнових питань, перетину кордону з окупованими територіями тощо.

Ставлення українців після 7 років конфлікту

Розпочалася зустріч з презентації результатів соціологічних досліджень щодо ставлення українців до питань, пов’язаних із подоланням негативних наслідків збройного конфлікту в Україні. Ці дослідження проводились навесні 2021 року – фактично після 7 років з початку збройного конфлікту на сході країни та окупації Кримського півострову.  Доповідав директор ХІСД Денис Кобзін. Він зазначив, що в опитуванні взяло участь 10 тисяч респондентів віком від 18 років з кожного куточка країни, а статистична похибка з ймовірністю 0,95 не перевищила 1% для України в цілому та 5% для кожної окремої області та міста Київ. Тому, це дослідження можна вважати є одним з найбільш репрезентативних в цій темі.

Наведемо деякі цифри за підсумками цього масштабного опитування:

  • 65,4% українців вказали, що збройний конфлікт та окупація не торкнулись ані їх особисто, ані їхніх близьких, проте 4,3% опитаних виявилися переселенцями, 5,5% – брали участь у бойових діях, а у 4,4% – конфлікт забрав когось із близьких.
  • 80,7% респондентів вважають, що на території країни триває збройний конфлікт з Росією.
  • Близько 65% українців вважає, що завершення конфлікту насамперед буде залежати від Росії та її позиції, а понад 30% вказують, що конфлікт повинен бути вирішений Україною.
  • 54% опитаних вказують на те, що Україна не має йти на жодні компроміси заради завершення збройного конфлікту на ОРДЛО.
  • 70,4% опитаних сприймають повернення ОРДЛО під контроль України як реальну можливість, 57,5% вважають, що можливо повернення Криму, проте 36,9% вважають Крим втраченим для України.
  • 46,6% опитаних вважають жителів ОРДЛО та Криму жертвами конфлікту і вважають, що вони потребують всебічної підтримки з боку України.
  • 74,4% опитаних вважають, що ініціатором створення державного плану дій по переходу від стану збройного конфлікту до миру повинен стати Президент України.
  • 50,1% опитаних згодні з тим, що не повинно бути жодних обмежень у правах для мешканців ОРДЛО та Криму після повернення територій під контроль України.
  • Для 59,1% українців телебачення залишається ключовим джерелом інформації про ОРДЛО та Крим, однак роль інтернету зростає: 43,2% опитаних отримують інформацію з новинних сайтів, 32,1% – з соціальних мереж, 27,3% – з Youtube.
  • Найбільшою довірою серед населення користуються громадські організації та волонтери (рівень довіри – 68,5%, недовіри – 21,3%), а найменшою – народні депутати (довіри – 78,6%, недовіри – 64,2%) та російські медіа (87,4% і 77,8%, відповідно).

Засади перехідного правосуддя

Перша заступниця Постійного Представника Президента України в АР Крим, адвокатка Дар’я Свиридова обговорила з учасниками зустрічі Концепцію перехідного правосуддя, розроблену українськими експертами. По факту, це рамковий документ, необхідний для запровадження підходів перехідного правосуддя в Україні, а також для розробки законопроєктів та інших нормативно-правових актів, планів заходів з питань захисту прав людини і основоположних свобод в умовах збройного конфлікту на території України та подолання його наслідків.

Перехідне правосуддя є шляхом, який повинна пройти країна від стану війни до миру. Це сукупність судових та несудових процедур і процесів, що застосовуються для досягнення миру, гарантування неповторення конфлікту, розслідування найтяжчих злочинів, вчинених під час збройного конфлікту і гарантування захисту жертв й відновлення прав людини.

Концепція, яку презентувала Дар’я Свиридова, включає чотири базових компоненти.

По-перше, це відшкодування шкоди постраждалим від збройного конфлікту. Тому першочерговими завданням має бути визначення загальних підстав та процедур визнання особи постраждалою від збройного конфлікту, а також організацію системної роботи щодо такого визнання.

По-друге, притягнення винних до відповідальності та заходи із запобігання безкарності. Цей компонент передбачає з одного боку створення умов для ефективного розслідування та притягнення до відповідальності осіб, які вчинили воєнні злочини, злочини проти людяності, грубі порушення прав людини та інші кримінальні правопорушення, скоєні в період збройного конфлікту. З іншого – важливо створити умови, за яких мирне цивільне населення, яке проживає на тимчасово окупованих територіях та особи, які обіймали некерівні посади в окупаційних адміністраціях не зазнають кримінального переслідування виключно у зв’язку з місцем свого проживання чи із зайняттям відповідних посад.

По-третє, забезпечення права на правду про збройний конфлікт. В межах цієї складової перехідного правосуддя створюється механізм збирання, зберігання та розповсюдження достовірної інформації про причини, перебіг та наслідки збройного конфлікту.

Й останній компонент – заходи з недопущення виникнення збройного конфлікту у майбутньому.

Складності комунікації тез перехідного правосуддя

Під час зустрічі менеджерка з адвокації ГО «ZMINА» Олена Луньова окреслила проблематику сприйняття та обговорення тез перехідного правосуддя на прикладі дослідження серед фокус-груп, які проводилися ХІСД в червні 2021 року.

На розгляд учасників дослідження пропонувалось 6 тез:

  • Україна без Криму, Луганської та Донецької областей – не Україна.
  • Чим довше конфлікт на Донбасі та в Криму триває, тим складніше з нього буде вийти. Проблеми з Кримом та окупованими територіями Донецької та Луганської областей маємо вирішити ми, щоб це не стало більшим тягарем для наших дітей чи онуків.
  • Щоб побудувати сталий мир та повернути Крим та окуповані території Донбасу потрібно зусилля українців.
  • Відновлення миру і повернення окупованих територій повинно ґрунтуватися на принципі справедливості (для злочинців, для постраждалих, для держави України).
  • Мешканці окупованих територій є постраждалими від конфлікту.
  • У України, Криму, окупованих територій Донецької та Луганської областей є спільне майбутнє.

У підсумку всі запропоновані до обговорення тези було визнано респондентами так або інакше недосконалими, або відверто «невдалими». За загальною оцінкою, невдоволення тезами частково пояснюється втомою від теми війни та розчаруванням, роздратуванням щодо бездіяльності української влади у вирішенні конфлікту та налагодженнями миру. Саме тому, значна частина меседжів сприймалась як такі, якими політики та влада намагаються маніпулювати. Однак все ж таки учасники готові обговорювати зміни до тверджень, щоб зробити їх більш прийнятними.

На завершення Олена Луньова надала рекомендації, створенні експертами щодо формування тез.

Наводимо їх для ознайомлення та використання:

  • По-перше, у формулюваннях не можна розділяти Україну, Донецьку, Луганську області та Крим. Опитані бачать у такому розділенні сумніви в тому, що вказані регіони ще належать Україні, і що Україна здатна управляти своїми територіями.
  • По-друге, негативно сприймається заперечення у тезах, особливо подвійне. На думку учасників, краще підходять стверджувальні фрази.
  • По-третє, багатослівність, наявність дужок роблять тези більш складними та менш зрозумілими для респондентів.
  • І ще одне, у тезах слід уникати заклику до людей «прикласти зусилля» в контексті деокупації та примирення, адже це викликає у респондетів з підконтрольної частини України підозру, що їх бажають використати, нав’язати непопулярні рішення та перекласти відповідальність, а мешканці ОРДЛО та Криму вбачають в цьому заклики до бойових дій та примусової «деокупації».

Цікаво зазначити, що мешканці Криму чітко відрізняють себе від жителів ОРДЛО та не сприймають об’єднання в одну категорію «постраждалих від окупації». Вони підкреслюють, що у 2014 році вже «сталося те, що сталося» і чітко відрізняють події в Криму від того, що відбувається в ОРДЛО. Більш того, респонденти Криму явно випали з українського інформаційного поля та обговорень ситуації відносин з України, що проявляється в застряганні у вкрай поляризованому оцінюванні ситуації, що склалась у 2014 році. Вони часто оперують пропагандистськими міфологемами або збільшують вагомість політиків, які були при владі у ті роки, а також оперують застарілою інформацією. Крім того, обговорення показало певну обережність респондентів Криму, щоб не «сказати зайвого».

Є над чим працювати

Наприкінці зустрічі учасники спробували розробити власні універсальні тези, однак, як показала годинна робота, це завдання є досить складним, враховуючи всі контексти та особливості регіонів. Тому потребує певних зусиль.

Громадська організація «ПРОЖЕКТОР» вирішила не нехтувати часом та почати робити кроки до розбудови в України перехідного правосуддя. По завершенню заходу в офісі проєкту «Human Rights Clinic» відбулися перемовини з консультанткою проєкту Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Наталією Аляб’євою щодо спільних активностей та організації взаємовідносин. Найближчим часом очікується продовження діалогу щодо подальших кроків в реалізації спільних планів по роботі з внутрішньо переміщеними особами (ВПО), військовослужбовцями та учасниками бойових дій (АТО/ООС).