Взаємодія «Клініки прав людини» і прокуратури може сприяти розслідуванню злочинів проти журналістів

Прокуратура у співпраці з громадськими організаціями та професійними спілками здатна поліпшити стан розслідувань злочинів проти журналістів. На це наголошував член правління ГО «ПРОЖЕКТОР», керівник проєкту «Human Rights Clinic», адвокат Віталій Матвєєв під час семінару «Виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень проти журналістів». Захід відбувся 26 серпня 2021 року у приміщенні прокуратури Одеської області.

До слухачів в режимі відеоконференції долучилися керівники окружних прокуратур, їх заступники, процесуальні керівники, які здійснюють повноваження прокурора у кримінальних провадженнях щодо злочинів, учинених стосовно журналістів. Також були присутні представники Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської регіональної організації «Національна спілка журналістів України» та інші.

Під час семінару учасники розглянули актуальну судову практику щодо правопорушень проти представників ЗМІ та питання ідентифікації журналістів.

Як зазначив адвокат Віталій Матвєєв, в Україні не існує будь-якого реєстру осіб, які здійснюють журналістську діяльність, тим паче, якщо це стосується фрілансерів, що співпрацюють з редакціями, або фізичних осіб-підприємців, що надають послуги в сфері медіа. Тому він закликав представників прокуратури не нехтувати допомогою громадських організацій, які захищають права журналістів і свободу слова.

Крім того, на семінарі порушили питання доведення умислу в злочинах проти журналістів, саме як фахівців, і саме на перешкоджання їхньої професійної діяльності. Адже, якщо в момент скоєння правопорушення злочинець не знав, що потерпілий є представником масмедіа, то його дії можуть кваліфікувати за іншою статтею, наприклад, як хуліганство. Інший випадок, коли на особі є бейдж журналіста, але вона не є такою: не здійснює діяльність систематично, не закріплена за будь-якою редакцією тощо. Тому ідентифікація журналіста, оцінка дій правопорушників та їх кваліфікацію залишаються першочерговими завданнями для слідчих у подібних кримінальних провадженням, а відповідно потребують більших навичок і обізнаності.

До речі, в Національній поліції й досі на порядку денному постає питання щодо методики розслідувань і забезпечення доказової бази кримінальних правопорушень, які стосуються журналістської діяльності. Зазначимо, що Україна є однією з країн з найбільшою кількістю медіа, при цьому є однією з найнебезпечніших у Європі для журналістів. Країна посідає 97 місце у «Індексі свободи преси» у 2021 році, незважаючи на те, що експерти фіксують суттєве зниження насильства та проведення реформ, які позитивно впливають на поліпшення ситуації, проте проблеми все ж таки лишаються, зокрема з впливу олігархів на ЗМІ. Свій відбиток залишає й той факт, що наразі триває досудове розслідування у 260 кримінальних провадженнях за фактом перешкоджання професійній журналістській діяльності. Сумним фактом є й те, що за роки незалежності загинуло 104 журналіста, а розслідування в частині з них й досі залишаються безрезультатними.